Давай посидим

Давай посидим під зірками
І побалакаєм про літо.
Тепер, холодними дощами,
Коли в душі тепло зігріто.

Давай посидим під дощами,
Намокнемо і не відчуєм.
Немов це сталося не з нами,
У полі вітер дме- не чуєм.

Давай посидим під снігами,
Давай посидим і помрієм.
Поназивай мене словами,
Ми диханням слова зігрієм.

Давай наллєм по самі вінці
Ми почуттів палкі пориви,
Бо що іще потрібно жінці,
Крім того, щоб її любили?

Елена Мортко