Любовь украдкой

*

Я віддаю його на цілий вечір,
На ніч і день. Рахую по хвилині,
Коли обійму за кохані плечі.
Я віддаю його…його дружині.

Для неї це – щоденна перемога,
Але поразками я жити не навчилась.
Вона – моя життєва перешкода.
А я для неї, як з небес звалилась.

Хто візьметься обох нас розсудити?
Для неї це – становище навколо.
А я його зуміла полюбити,
Як ще ніхто й ніколи і нікого.

Якщо я грішна – киньте в мене камінь,
Але такий, щоб зразу міг забити.
Бо легше вже померти десь від рани,
Аніж його забути – розлюбити.

Якщо я грішна – в бік мій не дивіться.
Або, як хочете, то розірвіть шматками.
Та перед цим, попрошу, заречіться,
Що це колись не станеться із Вами!

Елена Мортко
---------- ----------
Я отдаю его на целый вечер,
На ночь и день. Минут глотая скрежет,
Жду-не дождусь обнять его за плечи.
Я отдаю его… его жене же.

Ей это - ежедневная победа.
Но пораженьями я жить не научилась.
Она - мои вопросы без ответов,
А ей я - как на голову свалилась.

Возьмётся ль кто нас с нею рассудить-то?
Ей - может, лучше всё, как есть, оставить…
А я - его сумела полюбить так,
Как никого, никто и никогда ведь!

Я - грешница? Тогда швыряйте камни!
Но так - чтоб сразу насмерть, без подвоха!
Мне легче в одночасье распрощаться с вами,
Чем разлюбить… Скажите - это плохо?

Я - грешница? Хотите - отвернитесь…
А нет - так рвите хоть на мелкие частицы!
Но прежде попрошу вас - поклянитесь,
Что с Вами никогда такого не случится…

перевод О.Кулай-Кулайчук