Иллюстрация. Варежка

Рукавичка

Ішов дід лісом, а за ним бігла собачка, та й загубив дід рукавичку.
От біжить мишка, улізла в ту рукавичку та й каже:
- Тут я буду жити!
Коли це жабка плигає та й питає:
- А хто-хто в цій рукавичці?
- Мишка-шкряботушка. А ти хто?
- Жабка-скрекотушка. Пусти й мене!
От уже їх двоє. Коли біжить зайчик. Прибіг до рукавички та й питає:
- А хто-хто в цій рукавичці?
- Мишка-шкряботушка, жабка-скрекотушка. А ти хто?
- А я зайчик-побігайчик. Пустіть і мене!
- Іди!
От уже їх троє.
Коли це біжить лисичка - та до рукавички:
- А хто-хто в цій рукавичці живе?
- Мишка-шкряботушка, жабка-скрекотушка та зайчик-побігайчик. А ти хто?
- Та я лисичка-сестричка. Пустіть і мене!
- Та йди!
Ото вже їх четверо сидить. Аж суне вовчик - та й собі до рукавички, питається:
- А хто-хто в цій рукавичці живе?
- Мишка-шкряботушка, жабка-скрекотушка, зайчик-побігайчик та лисичка-сестричка. А ти хто?
- Та я вовчик-братик. Пустіть і мене!
- Та вже йди!
Уліз і той. Уже їх пятеро.
Де не взявся - біжить кабан.
- Хро-хро-хро! А хто-хто в цій рукавичці живе?
- Мишка-шкряботушка, жабка-скрекотушка, зайчик-побігайчик, лисичка-сестричка та вовчик-братик. А ти хто?
- Хро-хро-хро! А я кабан-іклан. Пустіть і мене!
- Оце лихо! Хто не набреде - та все в рукавичку! Куди ж ти тут улізеш?
- Та вже влізу, - пустіть!
- Та що вже з тобою робити, - йди!
Уліз і той. Уже їх шестеро, уже так їм тісно, що й нікуди. Коли це тріщать кущі, вилазить ведмідь - та й собі до рукавички, реве й питається:
- А хто-хто в цій рукавичці живе?
- Мишка-шкряботушка, жабка-скрекотушка, зайчик-побігайчик, лисичка-сестричка, вовчик-братик та кабан-іклан. А ти хто?
-Гу-гу-гу! Як вас багато! А я ведмідь-набрідь. Пустіть і мене!
- Куди ми тебе пустимо, коли й так тісно?
- Та якось будемо.
- Та вже йди, тільки скраєчку! Уліз і ведмідь, - семеро стало.
Та так вже тісно, що рукавичка ось-ось розірветься.
Коли це дід оглядівся, - нема рукавички. Він тоді назад - шукати її, а собачка попереду побігла. Бігла-бігла, бачить - лежить рукавичка і ворушиться. Собачка тоді: «Гав-гав-гав!»
Вони як злякаються, як вирвуться з рукавички, - так усі й порозбігалися лісом.
Прийшов дід та й забрав рукавичку.