Ван Гогу

Ван Гогу…

…І ніби звір, запертий в клітку на замок,
Шукаю в муках я безсмертя і свободу
Та істину, яку пророчив колись Бог
Такому ж змученому у клітках народу.

В моїй душі є дещо, але що?
Я відчуваю силу та не знаю.
У Простір виливаюсь як в ніщо
Й легкого Простору я знов не вибираю.

Навколо клітки - смуток і могила,
Та світ у мороці чужий, сліпий, жорстокий.
Куди ж ти мене, доле, заманила?
У пошуках Життя я- одинокий.

Що я залишу по собі на згадку?
Із клітки безнадійне це виття?
А чи обшарпану маленьку, вбогу папку-
Ескіз мого щасливого життя?!!

Елена Мортко